Чо́рна Ти́са — село в Ясінянській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області України.

Село розташоване на відстані бл. 35 км від районного центру — міста Рахова. Населення згідно з переписом 2001 року становило 2746 чоловік.

Чорна Тиса відома в історичних джерелах ще зі ХVІІ ст. — перша згадка датується 1657 роком. До 1946 р. Чорна Тиса була присілком села Ясіня.

У селі, під схилами могутнього гірського хребта Свидовець, звідки бере початок річка Чорна Тиса, стоїть дерев'яна церква середньогуцульського стилю.

Споруда має всі ознаки цього стилю: бічні прибудови, досить велику башту під чотирисхилим шатром з кулястою главкою, трапецієподібний фронтон на головному фасаді, два стовпи, що підтримують піддашшя обабіч входу. Вівтарна частина має п'ятигранну форму і кругле віконце на східній стіні. Церкву збудовано в 1836 р. Напис на одвірку — «Робили Василь Мельничук і Михайло Копилюк 16 мая 1891» — свідчить, можливо, про ремонт церкви. Всі дахи й опасання вкриті бляхою ще з 1920-х років, що зовсім не збагачує зовнішній вигляд споруди. Пізніше бляха з'явилася на стінах між дахами та опасанням, а також на вежі. Всередині церкви є чудового різьблення іконостас і царські двері.

Різьблений з дерева надмогильний хрест нині рідко трапляється на Гуцульщині. На цвинтарі коло церкви добувають віку два чудові дерев'яні хрести.

Невеличка мурована капличка, що стоїть на початку села, є однією з небагатьох уцілілих старих каплиць.

Збудував її Федір Клочурак, дідо відомого провідника національно-визвольного руху Степана Клочурака.

У селі швидко розвивається зелений туризм. Є загальноосвітня школа.

Пам'ятки природи

• Біля села розташовані: іхтіологічний заказник «Біла та Чорна Тиса», ботанічний заказник «Станіслав», а також пам'ятки природи: «Кедр європейський» та «Андромеда».
• У Чорній Тисі є свої урочища, які називають періями, а саме: Бегенський, Довжана, Подерей, Марковець, Чорна Багна, Вербехівська Перія.
• Недалеко від витоків Чорної Тиси стоїть меморіальна колона представника угорського уряду Лайоша Тісса (він був комісаром уряду повіту Сегеду в 1879 році). Він був тут особисто, коли 23 серпня 1882 р. Брав участь у загальних зборах лісників в Ясіня, як президент національної (угорської) лісової асоціації. Навколо меморіальної колони було посаджено «групу дерев Lajos Tisza».

Розташування села:

Джерело: uk.wikipedia.org/