Великий Бичків — найстаріший населений пункт Рахівщини. Перша згадка про нього походить ще з кінця XIV століття. В грамотах Мараморощини XIV-XV ст. відзначено, що угорський король Людовік Великий подарував синам воєводи Сааза Балку Драгову та Іоану Бичків, Білу Церкву, Тересву і Буштино (11 серпня 1373 р.). Власниками Бичкова спочатку були волоські воєводи, але населення було русинсько-українським, нащадками великого слов'янського племені білих хорватів.

В кінці XV ст. Великий Бичків став центром Великобичківської казенної домінії, що займала значну територію у східній частині Мараморощини. На поч. XVIII ст. Великий Бичків стає одним із центрів розвитку лісової і деревообробної промисловості, лісосплаву.

В 1868 р. в селищі було побудоване перше лісо-хімічне підприємство не лише Закарпаття, але й Угорщини — хімзавод "Клотільда", на якому переробляли букові дрова на оцет, деревне вугілля та іншу продукцію. Там трудилися сотні робітників. Однак, більшість займалася сільським господарством, скотарством, про що свідчить зображення бика і орача (плугатаря) на старовинному гербі селища.

У другій половині XIX ст. Великий Бичків був повітовим містечком — центром Тисодолинянського округу (повіту) Марамороського комітату (на поч. XX ст. округове правління було переведено до Рахова).

Варто відвідати:

• Церква Перенесення мощів cв. Миколая (2005). Сучасна пам'ятка сакральної архітектури зведена у гуцульському стилі. На думку фахівців, відноситься до найвдаліших дерев'яних новобудов.

Розташування: 

Джерело: karpaty.info/ua/